Виставки Києва, Міжнародний виставковий центр Київ МВЦ.

footerfacebookicon linkedinicon footertwittericon youtubeicon

Україна, 02002, Київ, Броварський проспект, 15
тел./факс: +38 (044) 201-11-61

19 - 20 ЖОВТНЯ 2021

VII МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС ІНЖЕНЕРІВ‑ЕНЕРГЕТИКІВ

Організатори: Український національний комітет CIGRE, Міжнародний виставковий центр

За підтримки: Міністерства енергетики України, НКРЕКП


VII Міжнародний конгрес інженерів‑енергетиківЗ 19 по 21 жовтня в Києві проходив XIX Міжнародний енергетичний бізнес‑форм «5Е» - наймасштабніший конгресно‑виставковий бізнес‑захід в Україні в сфері енергетики. У рамках Форуму відбулися комплекс Міжнародних спеціалізованих виставок: «Енергетика в промисловості», «ЕcoEnergy Expo», «НафтоГазЕкспо», «Mining & Minerals Expo», «Electro Іnstall», «Е‑Сomps+DigiTec» та змістовна ділова програма.

Цьогорічний Міжнародний енергетичний бізнес‑форум «5Е» вкотре об'єднав під єдиним дахом урядовців, експертів, науковців, керівників та фахівців енергетичних компаній, виробників високотехнологічної продукції, профільних спеціалістів інших галузей промисловості. У виставках взяли участь 189 компаній, які представили продукцію з 15 країн світу. Площа експозиції становила близько 9000 кв. м. Виставки відвідали більш ніж 8000 спеціалістів з України та 31 країни світу.

Ключовою подією ділової програми було проведення 19‑20 жовтня VII Міжнародного конгресу інженерів‑енергетиків «Стан та перспективи розвитку електроенергетики України в умовах головних викликів та основних тенденцій розвитку світової енергетики», організованого Українським національним комітетом CIGRE та Міжнародним виставковим центром.

Конгрес проходив у складі Пленарного засідання та дискусійних панелей за участі керівництва та фахівців Міненерго, НКРЕКП, ДП НЕК «Укренерго», ДП «НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго», УНК CIGRE. На порядку денному було обговорення найбільш гострих проблем, з якими сьогодні стикаються компанії електроенергетичного сектора, визначення пріоритетів розвитку енергосистеми України та механізмів забезпечення енергетичної безпеки.

VII Міжнародний конгрес інженерів‑енергетиківПленарне засідання «Енергетична безпека України» було присвячене ключовим напрямкам, від яких залежить енергобезпека країни, та проходило за участю авторитетних спікерів: Голови НКРЕКП Валерія Тарасюка, заступника Міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослава Демченкова, Голови правління НЕК «Укренерго» Володимира Кудрицького, Президента УНК CIGRE Олександра Светеліка, Віце‑президента, голови технічного комітету УНК CIGRE Юрія Бондаренка.

Заступник Міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков підкреслив, що Україна визначила для себе амбітну мету - забезпечити енергетичну сталість та безпеку й мінімізувати негативний вплив енергосектору на довкілля. «Для сталості енергетики і мінімізації вуглецевого сліду нам потрібно партнерство, якісний діалог і співпраця всіх зацікавлених сторін: органів влади, підприємств, компаній, науково‑дослідних установ. Для нас важлива співпраця на етапі, коли ми визначаємо план декарбонізації енергетичної галузі. Потрібно розуміти, чим ми будемо заміщувати теплову генерацію, які маневрові потужності будуть працювати, яким буде енергетичний мікс через 10‑20 років», - зауважив заступник міністра. Також Ярослав Демченков зазначив, що «наступний рік важливий для синхронізації з ENTSO‑E. Важливий як для України, так і для Європи. Україна має великий потенціал для торгівлі і балансування енергосистеми. Саме тому ми маємо політичну підтримку процесу інтеграції наших енергоринків з боку Європи».

Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк у своєму виступі зупинився на становленні нового ринку електроенергії та необхідності синхронізації з європейською енергосистемою, зазначивши, що реформування ринку - безперечне досягнення України, а конкуренція як ринковий механізм підвищує його ефективність. «Ми декілька років готувались до впровадження нового ринку, але його впровадження відбулося у стислі терміни. Наші зарубіжні партнери відзначають позитив і називають становлення ринку електроенергії в Україні історією відносного успіху. Я вважаю, що ми будемо пишатися нашим новим ринком електричної енергії, але попереду ще багато роботи у зв'язку з тим, що ми будемо приєднуватися до європейської енергосистеми ENTSO‑E», - зауважив Валерій Тарасюк.

VII Міжнародний конгрес інженерів‑енергетиківГолова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький наголосив, що ключовим заходом, який відкриє можливості для того, щоб ми отримали високоефективний ліквідний ринок електроенергії та забезпечили надійну роботу енергосистеми в будь‑який період, сьогодні є інтеграція енергосистеми України до ENTSO‑E. Володимир Кудрицький зазначив, що для ОЕС України, в контексті стрімкого розвитку відновлювальних джерел енергії, дедалі більшої актуальності набувають питання балансування системи. «Синхронізація - це інструмент, який також допоможе нам підвищити гнучкість енергосистеми. Тобто отримати те, чого нам зараз бракує. Усі розвинені країни планують розвиток своїх енергосистем без відриву від інтерконекторів з сусідніми країнами, адже інакше - неефективно. Ми ж сьогодні з комерційної (ринкової) точки зору існуємо в ізольованому режимі, оскільки не експортуємо жодної кіловат‑години до Росії та Білорусі, до Молдови маємо обмеження по експорту останнім часом. Ми імпортували електроенергію в осінньо‑зимовий період, але в незначних обсягах. Тому інтеграція в європейську енергосистему - це не тільки питання енергобезпеки, а також того, що ми отримаємо через інтерконектори з Європою можливість експортувати надлишки та імпортувати ті обсяги електроенергії, яких нам не вистачає в певні періоди. І ця співпраця буде ґрунтуватися на ринкових умовах, а не політичних», - підкреслив Кудрицький.

Віце‑президент, голова технічного комітету УНК CIGRE Юрій Бондаренко у своєму виступі звернув увагу на основні виклики та напрямки розвитку світової енергетики, наголосивши на необхідності створення в Україні координаційного центру з розробки концепції розвитку електроенергетики на основі інноваційних технологій, який би моделював розвиток енергосистеми України для усіх видів генерації, а також на важливості реконструкції об'єктів генерації, підготовки інженерів, розробки нормативних документів відповідно до європейських стандартів та залучення споживача в регулюванні балансу системи.

Панельну дискусію «Атомні можливості для енергетичної незалежності України» було організовано та проведено ДП НАЕК «Енергоатом».

Керівник ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін розповів про стратегічні проєкти розвитку атомної енергетики України з огляду на основні світові тенденції - очікуване збільшення глобального попиту на електроенергію та декарбонізацію в масштабах планети заради скорочення викидів парникових газів. За словами Петра Котіна, більшість кліматичних сценаріїв, які узгоджені з метою Паризької угоди, передбачають, що понад 80% електроенергії після 2050 року має вироблятися за рахунок низьковуглецевої генерації із суттєвим збільшенням частки атомних електростанцій як найбільшого джерела низьковуглецевої електроенергії серед базових видів генерації. «Нинішній 2021 рік має ознаменувати початок нового етапу як у розвитку потужностей атомної енергетики України, так і у кардинальному підвищенні її безпеки за рахунок будівництва нових енергоблоків на основі найкращих світових технологій», - сказав Петро Котін. Два місяці тому НАЕК та американська компанія Westinghouse підписали меморандум про добудову четвертого енергоблоку Хмельницької АЕС за технологією AP1000 та ще чотирьох енергоблоків на майданчиках атомних електростанцій України.

Стратегія розбудови атомної галузі України передбачає будівництво нових атомних станцій та зведення енергоблоків на вже діючих. Представники всіх чотирьох українських АЕС під час своїх виступів висловили солідарну думку: будівництво енергоблоків на нових майданчиках вимагає значно більших витрат на створення інфраструктури, систем видачі потужності, погоджень дозволу на розміщення АЕС, ніж будівництво блоків на майданчиках вже діючих атомних станцій. Перевагами майданчиків на АЕС є здешевлення проєкту за рахунок наявної інфраструктури, діючих ЛЕП, наявність професійного персоналу.

Панельна дискусія «Трансфер світових технологій в гідроенергетику України» була організована та проведена ПрАТ «Укргідроенерго». Ключова тема для обговорення - робота найбільшої гідрогенеруючої компанії країни в умовах нового ринку електроенергії.

VII Міжнародний конгрес інженерів‑енергетиківЗ доповіддю щодо будівництва Канівської ГАЕС виступив директор департаменту стратегічного розвитку та планування реалізації проєктів Юрій Литвиненко. Під час виступу енергетик окреслив характерні тенденції розвитку ОЕС України останніх років, серед яких дефіцит маневрових та регулюючих потужностей, що наростає у зв'язку зі збільшенням використання ВДЕ. Для його покриття необхідно збудувати та ввести в експлуатацію об'єкти генерації зі швидким стартом. Саме такими є ГЕС та ГАЕС.

Тему будівництва Дністровської ГАЕС та її ролі в регулюванні ОЕС країни обговорювали науковці, представники генерального проєктувальника - Укргідропроекту та гідроенергетики. Спорудження потужної ГАЕС на Дністрі насамперед надасть можливість використовувати надлишки дешевої нічної електроенергії для закачування води в насосному режимі на високі позначки у верхню водойму і спрацювання її в турбінному режимі в години пік для вироблення гостродефіцитної пікової електроенергії. До того ж, дозволить забезпечити нормальну роботу атомних електростанцій, зупинки й пуски яких пов'язані з нічними витратами. Окрім того, гідроагрегати Дністровської ГАЕС експлуатуватимуться для регулювання енергосистеми. Доктор технічних наук, головний радник ПРАТ «Укргідропроект» Ландау Юрій Олександрович виступив з доповіддю на тему «Шляхи оптимізації ОЕС України в умовах енергетичного переходу», де було розглянуто стан об'єднаної енергосистеми (ОЕС) з різким дефіцитом маневрових потужностей ГЕС, ГАЕС та швидким зростанням потужностей СЕС та ВЕС, з необхідністю залучення для балансування вугільних блоків ТЕС з роботою в непроєктних умовах з великими затратами палива і викидами забруднюючих речовин.

Варто підкреслити, що на сьогодні Укргідроенерго є активним учасником ринку допоміжних послуг, який розпочав роботу у березні 2020 року, і забезпечує надійну роботу Об'єднаної енергетичної системи країни та належну якість електричної енергії.


За модерації віце‑президента, голови технічного комітету УНК CIGRE Юрія Бондаренка відбулась панельна дискусія «Енергетичний перехід» і його вплив на експлуатацію електричних мереж». Обговорювалася робота ринку електроенергії в Україні, модернізація українських енергомереж, стратегії та підходи щодо балансування енергосистеми в умовах енергетичного переходу. Трансформація енергетичного ринку України відповідає трьом головним трендам - «3D»: Decarbonization - декарбонізація, Decentralization - децентралізація, Digitalization - цифровізація.

VII Міжнародний конгрес інженерів‑енергетиківЮрій Бондаренко в своєму виступі відзначив, що електроенергетика знаходиться в процесі «енергетичного переходу», відповідно відбуваються зміни в структурі генеруючих потужностей, конфігурації магістральних та розподільних мереж, засадах енергетичних ринків, зростаючої ролі споживачів, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії. На сьогодні об'єднання традиційних енергетичних систем з потужним генераторним обладнанням та систем з розподіленою генерацією на базі ВДЕ проходить етапи структурної трансформації та потребує додаткових заходів для забезпечення стабільної роботи та підвищення гнучкості енергосистеми. Значні обсяги, негарантовані змінні графіки генерації електричної енергії з ВДЕ впродовж доби, сезонні коливання не дозволяють енергосистемі балансувати без впровадження нових технічних рішень для стабілізації роботи ОЕС. На думку Бондаренка, враховуючи стрімке зростання розподіленої відновлюваної генерації, необхідно впровадити нові рішення щодо забезпечення регулювання режимів вітчизняної енергосистеми.

Запроваджена з початку 2021 року відповідальність за небаланси у сфері відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) змушує компанії покращити прогнозування своєї діяльності з виробництва електроенергії з ВДЕ, вирівнювання графіка навантаження як на електростанцію, так і на електроенергетичну інфраструктуру. Ключову роль в успішному вирішенні цих проблем відіграють інноваційні технології, спрямовані на розвиток «інтелектуальних» електромереж (Smart Grid), технологій «інтелектуальних» систем обліку і розрахунків (Smart Metering), управління попитом (Demand Response, DR), пристроїв акумулювання енергії.

У цьому питанні Україна звертається до кращих практик та досвіду європейських країн. У панельній дискусії взяли участь іноземні спікери, які поділилися своїм досвідом:
- Мантас Нашленас, координатор Міжнародного Енергетичного Кластеру, члени якого працюють в спільних проєктах в Україні, Литві та інших країнах ЄС.
- Юрга Мартінайтіте та Витаутас Шчука з литовської компанії BATTTEC UAB виступили з доповіддю «Системи накопичення енергії як важливий та необхідний елемент в балансуванні «зеленої» енергетики».
- Марк Оссель, член правління Альянсу OSGP (Open Smart Grid Protocol - Відкритий Протокол Смарт Грід), відзначив ключову роль операторів системи розподілу в «зеленому» енергетичному переході, їх діяльність щодо забезпечення необхідної пропускної спроможності системи розподілу згідно з наявними та прогнозними потребами користувачів та замовників, необхідності реконструкції та технічного переоснащення електричних мереж ОСР із залученням інвестицій в розвиток інфраструктури електромереж відповідно до вимог Європейського «зеленого» курсу.

Під час панельної дискусії інші спікери обговорили досвід та перспективи впровадження сучасних компонентів та технологій Smart Grid для модернізації електромережевого комплексу та практичні аспекти їх впровадження. Серед них: Ігор Циганок, керівник департаменту по операційним технологіям «ДТЕК Київські електромережі», Сергій Кучеренко, директор з розвитку E.NEXT‑GROUP, Костянтин Комаров, заступник директора ТОВ «Таврида Електрик Дніпро» та інші.

Про шляхи оптимізації ОЕСУ в умовах енергетичного переходу розповів д.т.н. Ландау Юрій Олександрович, ПрАТ «Укргідропроект». Спікер наголосив, що в умовах енергетичного переходу у світі набувають дедалі більшого розвитку такі напрями, як розподілена генерація та використання гібридних енерговузлів, які технологічно об'єднують у своєму складі в різних сполученнях ВЕС, СЕС, ГЕС, ГАЕС, промислові акумулятори, виробництво водню тощо. Вони мають суттєві технологічні та фінансові переваги завдяки єдиній системі експлуатації, спільному використанню інфраструктури та споруд, видачі потужності, зниженню капітальних витрат та вартості електроенергії. Розвиток розподіленої генерації та гібридних енерговузлів потребують державної підтримки.

Підбиваючи підсумки, Юрій Бондаренко зазначив, що варто утворити робочі експертні групи для розроблення технічних вимог на впровадження нових технологій у відповідності до міжнародних стандартів. «На цьому форумі ми говоримо, що нам потрібно об'єднувати всі компанії під егідою технічної політики, галузі, міністерства і, найперше, системного оператора Укренерго», - наголосив Юрій Бондаренко.


VII Міжнародний конгрес інженерів‑енергетиківПід час проведення дискусійної панелі НЕК «Укренерго» «Перспективні напрямки розвитку ОЕС України в 10 річний період» обговорювались ключові напрями десятирічної перспективи розвитку ОЕС, яка спрямована на забезпечення відповідності системи передачі потребам ринку електричної енергії та інтересам безпеки постачання електричної енергії.

Під час заходу фахівці ознайомились з Планом розвитку системи передачі на наступні 10 років, який розробляється на основі звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей, а також планів розвитку суміжних систем передачі, систем розподілу електричної енергії. З економічної та екологічної точки зору, реалізація Плану створює стимули для розвитку найбільш конкурентоздатних, економічно ефективних видів генерації з ВДЕ, зменшення обсягу споживання органічних паливних ресурсів і техногенного навантаження на навколишнє природне середовище. Окремо треба відзначити, що для вирішення проблеми балансування ОЕС України необхідна реалізація заходів щодо підвищення гнучкості енергосистеми, впровадження високоманеврової генерації зі швидким стартом та систем накопичення електричної енергії. На фоні зростаючої долі ВДЕ Україна неодмінно виграє від інтеграції до ENTSO‑E.

Взагалі, стратегічні перспективи розвитку української енергетики в середньо і довгостроковій перспективі напряму залежать від успішного завершення проєкту синхронізації української енергосистеми з європейською. У цьому контексті були обговорені теми щодо готовності української енергосистеми до інтеграції в ENTSO‑E та строків для отримання «українського енергетичного безвізу» - однієї з ключових стратегічних цілей держави та важливої складової її енергетичної безпеки. Україна вже здійснила більшість основних капіталомістких технічних заходів у частині відповідної реконструкції теплових енергоблоків і систем регулювання частоти й потужності, будівництва мережевих елементів у вигляді необхідних підстанцій і ліній електропередачі, тестування всіх енергоблоків ТЕС, ГЕС та АЕС. Залишилось вирішити останні технічні та організаційні питання. Наступним кроком до синхронізації енергосистем України та Молдови з ENTSO‑E стане тестування їхньої роботи в ізольованому від Росії та Білорусі режимі, яке триватиме кілька днів взимку та влітку 2022 року. Після відділення від російської енергосистеми, Україна повинна забезпечити достатні балансуючі та резервні потужності, щоб продемонструвати можливість поставок при будь‑яких сценаріях роботи системи. У разі успішного проходження ізольованого режиму роботи у 2022 році має відбутися перехід на пробну паралельну роботу енергосистеми України з ENTSO‑E. Остаточна синхронізація запланована на 2023 рік.